Личаківське кладовище: історія, могили відомих людей, цікаві факти

Понад 300 тисяч поховань за двісті з лишком років, 40 гектарів і 86 полів – це найбільш вражаючі цифри одного з найдавніших міських цвинтарів Європи… Тепер стає більш менш зрозуміло, чому навколо Личаківського кладовища утворилося так багато легенд, чуток і таємниць. Адже стільки історій не зберігає в одному місці жодна з пам’яток міста. Запрошуємо після прогулянки зупинитися в готелі Едем та набратися сил для наступної екскурсії!

Про деталі читайте у статті.

Історія

Личаківське кладовище у Львові відкрили у 1786 році. За наказом австрійської влади, яка заборонила ховати людей у межах міста через санітарну безпеку.

У середині 19 століття проклали доріжки, спланували алеї, щоб кладовище мало вигляд паркової зони.

Найдавніших плит у межах кладовища збереглося не так уже й багато. Зокрема, через вандалізм і через строге австрійське законодавство. Справа в тому, що могили, за якими не доглядали 25 років, зносили для місця на нові поховання.

У 1876 році скульптори Леопольд Шімзер та Юзеф Шидловський встановили кам’яну браму, яку вирізьбили зі старих надгробків.

З роками пам’ятники кладовища ставили все більш типовими, а роль архітектури в оздобленні перестала бути такою вагомою. У зв’язку з цим навіть створили спеціальну комісію, яка контролювала мистецькість пам’ятників.

Під час Другої світової війни дуже багато надгробків понищили. Після цього почали встановлювати звичайні плити, виготовлені поховальними бюро. Аж до 1975 року, коли місто вирішило припинити поховання і надати кладовищу статус заповідника.

Як виняток, на території Личаківського кладовища ховали тільки видатних особистостей або членів родин, які мали власні гробівці на території.

У 1990 році Львівська міська рада оголосила Личаківський цвинтар історико-культурним заповідником місцевого значення. Через рік до його складу додали Пагорб Слави. А через десять – створили науковий відділ, який вивчає та популяризує музей Личаківський цвинтар.

Могили відомих людей

Іван Франко (1856 – 1916)

Відомий український письменник, публіцист. Спершу його поховали у “готелевему гробівці” (власники здавали в оренду місце для тимчасового поховання), а пізніше перепоховали в окремій могилі. Пам’ятник з каменярем з’явився у 1933 році.

Соломія Крушельницька (1872 – 1952)

Українська оперна співачка, педагог.  Після її смерті на могилі встановили звичайну плиту. Потім, щоб не осоромитися перед італійськими фанатами, радянська влада подбала про презентабельніший надгробок. Встановили пам’ятник з грецьким богом Орфеєм. За переказами, він символізує сина співачки, який помер у 18 років.

Віктор Чукарін (1921 – 1984)

Чемпіон світу та двох Олімпійських ігор з гімнастики. Здобув 11 медалей, 7 з яких золоті. Пам’ятник на його могилі створив Яків Чайка.

Станіслав Людкевич (1879 – 1979)

Композитор, фольклорист, педагог, Доктор музикознавства. Його надгробок на Личаківському кладовищі у Львові відкрили аж через десять років після смерті.

Маркіян Шашкевич (1811 – 1843)

Священик, засновник “Руської трійці”. Надгробок авторства скульптора Рудольфа Тіле зображає Галичину як плакальницю, яка сумує через те, що її син помер так передчасно. Пам’ятник виготовили з чорного дерева і покрили міддю.

Микола Колесса (1903 – 2006)

Видатний український композитор. До слова, це найстаріший українець, похований на Личаківському цвинтарі. Кажуть, у віці 100 років він ще подорожував велосипедом.

Ігор Білозір (1955 – 2000)

Український композитор, поет, керівник легендарного гурту “Ватра”. Його могилу видно, як тільки увійдете на територію кладовища – білий ангел, який читає ноти.

Володимир Івасюк (1949 – 1979)

Композитор, поет, справжня легенда української естрадної музики. Дуже довго тодішня влада не дозволяла встановлювати пам’ятник. Бронзовий композитор біля роялю з’явився тільки у 1990 році.

Грицько Чубай (1949 – 1982)

Поет, перекладач, художник, мистецтвознавець. Через антирадянські вірші та висловлювання був похований не на Личаківському кладовищі, а на Сихові. Проте, у 1995 році львівська влада дозволила “перенести” могилу на Личаків. А у 2007 році відкрили пам’ятник зі зображенням польоту Музи над Чубаєм.

Окрім того, на території Личаківського кладовища поховані: 

• письменники Ірина Вільде, Назар Гончар, Ігор Римарук, Михайло Рудницький, Осип Турянський, Григорій Тютюнник, Роман Федорів, Іван Франко, Маркіян Шашкевич;
• художники і скульптори Ігор Боднар, Михайло Дзиндра, Олена Кульчицька, Іван Труш;
• мистецтвознавці Борис Возницький, Михайло Драган;
• музикант Сергій Кузьмінський;
• артисти Соломія Крушельницька, Володимир Ігнатенко, Василь Сліпак;
• відомі громадські, політичні, державні діячі, публіцисти, єпископи УГКЦ, військові, герої Радянського Союзу тощо.

Найкрасивіший надгробок цвинтаря

На алеї праворуч від центральної розміщений найкрасивіший пам’ятник усього Личаківського кладовища у Львові. Тут похована Регіна Марковська (рік смерті – 1885).

Молода жінка у повний зріст лежить на ліжку, красиве волосся на подушці, сумне обличчя… Над скульптурою Юліан Марковський (родич померлої) працював майже 7 років.

За однією з легенд дівчина була актрисою. Одного разу вона настільки увійшла в роль, що й померла разом зі своєю героїнею.

Інша версія “сплячої красуні” – дівчина отруїла себе через зраду коханого. І, нарешті, найбільш трагічний варіант смерті… Кажуть, що серце жінки не витримало смерті двох синів. За легендою, вони навіть поховані разом із нею.

Цвинтар “орлят”

Наприкінці Першої світової війни біля Личаківського кладовища започаткували Польський військовий меморіал (Цвинтар оборонців Львова або Меморіал “орлят”). Тут ховали поляків, які були учасниками боїв проти ЗУНР, більшовиків, жертв німецько-польської війни 1939 року та тих, хто брав участь у Русі опору у 1922-44 роках.

На початку 80-х ці поховання були знижені радянською владою, а на їхньому місці прокладена вулиця Банаха.

У 1989 році розпочалися роботи з відбудови Меморіалу.

Небесна сотня та Герої АТО

На Личаківському цвинтарі у Львові також поховані герої Небесної сотні:

• Володимир Бойків
• Юрій Вербицький
• Андрій Дигдалович
• Богдан Ільків

Їхні могили розташовані на Полі почесних поховань №67.

На території Личаківського кладовища також ховають загиблих учасників АТО. На полях почесних поховань покояться понад 60 Героїв.

Поля, де поховані учасники АТО: №67, №76 та №83. 

Інші цікаві факти

• Личаківське кладовище – одне з найвідвідуваніших місць Львова;
• найбільша сума за поховання на Личакові – 80 000 грн;
• найдавніший надгробок датується 1675 роком (з написом вірменською);
• люди вірять, що земля навколо могили єпископа Миколи Чернецького – цілюща, тома намагаються хоч трохи взяти зі собою. Через це працівники кладовища час від часу досипають землю біля пам’ятника;
• на кладовищі збереглися 24 каплиці – переважно шляхетських родин.
• на території збережено 6 меморіалів: Меморіал УПА, Меморіал УГА, Поле почесних поховань, Польські військові поховання, Пагорб Слави, Меморіал Личаківське військове кладовище.

Екскурсії

Екскурсії Личаківським кладовищем тривають 1,5-2 години. Можна замовити гіда безпосередньо на місці (телефон: +38 (066) 991-53-08) або скориставшись приватними організаторами екскурсій.

А для тих, хто шукає ще яскравіших емоцій – нічні екскурсії. Кажуть, це неймовірно: надгробки підсвічують ліхтарями та лампадками, і так вони просто заворожують відвідувачів спокоєм та таємничою красою.

Довідкова інформація

Адреса Личаківського цвинтаря: м. Львів, вул. Мечникова, 33 (головний вхід).
Години роботи музею: щодня з 9:00 до 18:00 (жовтень-березень), з 9:00 до 20:00 (квітень вересень).

Сайт: http://www.lviv-lychakiv.com.ua

Телефон адміністрації: + 38 (032) 275-54-15

Карта Личаківського кладовища:

Вартість квитків

Вартість квитків: для дорослих – 40 грн, для студентів та дітей – 30 грн.
Дозвіл на фото та відеозйомку – 10 грн.

Екскурсія для групи до 10 осіб – 130 грн, для більшої кількості людей – 200 грн.

Екскурсія на п’ятимісному електромобілі – 250 грн.

Як доїхати?

Громадський транспорт, яким зручно дістатися до музею:

• з центру міста: трамваї №1, 2, 7;
  • від Головного залізничного вокзалу: трамвай №1, автобус №29;
• з будь-якої іншої точки міста: автобусом, що їде по вулиці Личаківській до зупинки “Церква Св. Петра і Павла).

Якщо подорожуєте власним автомобілем, зверніть увагу, що перед музеєм облаштована автостоянка.

Один із можливих способів пройти до Личаківського кладовища пішки з центру: вгору по вулиці Личаківській до церкви Св. Петра і Павла. Повернете праворуч вниз по вулиці Мечнікова або вгору по вулиці Пекарській – до головного входу.