Парки Львова: поради, історія, фото, вартість квитків

Що ви знаєте про Парки Львова? Це не просто обмежені плантації дерев і рослин. Парки у Львові – унікальні пам’ятки з дивовижною історією, неймовірними таємницями і атмосферою затишку, яка дуже імпонує навіть найвибагливішим львів’янам та гостям міста. І, що цікаво, у кожного з парків Львова своє призначення.

При нагоді, запрошуємо Вас зупинитись в готелі «Едем»! Ми знаходимось у пішій доступності до центру міста, пропонуємо своїм гостям комфортабельні умови проживання та відмінний сервіс!

До прикладу, для того, щоб збагатитися духовно та відчути приналежність до багатих українських традицій, львів’яни запрошують у Шевченківський гай.

Якщо плануєте розважитися всією сім’єю – обов’язково відвідайте Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького.

Відпочити від міської метушні та опинитися серед архітектурних та ландшафтних надбань нашого міста – відвідайте парк “Знесіння”.

А ще, якщо матимете нагоду, обов’язково відвідайте у Ботанічний сад. Ви бачили колись, як квітнуть рододендрони? Це неймовірно, повірте.

Звісно, без фото на вершечку Високого Замку, вам ніхто не повірить, що ви гостювали у Львові.

А один із найбільш відвідуваних парків Львова – Стрийський парк – справжній рай для романтичних та творчих душ. Старовинні пам’ятки, екзотичні рослини, давні алеї та те, що особливо цінне в сучасних умовах життя – тиша.

То як? Розпочнемо наш екскурс найвідомішими парками Львова?

Розпочнемо з найтихшого.

Зустрінемось у Стрийському парку

Парки у Львові – це безсумнівно місця особливої сили. І, як самі скоро переконаєтесь, у кожного своє призначення. Кудись львів’яни ходять для розваг, кудись – для духовного збагачення, зустрічей з друзями чи активного дозвілля. А є такий, серед усіх найпопулярніших парків Львова, де хочеться просто побути наодинці з природою… Тож запрошуємо у Стрийський парк – місце, де кожен знайде затишок, спокій і натхнення.

Парк з історією

Перше дерево Стрийського парку посадили ще у далекому 1879 році. До слова, на місці, де колись був Стрийський цвинтар. За вказівкою тодішнього інженера міських плантацій Арнольда Рерінга на території парку було висаджено 40 тисяч дерев. “Ого”, – скажете. А як щодо того, що це були не тільки дуби і ясени, а ще й досить екзотичні породи? Наприклад, червоний дуб, тюльпанове дерево і навіть унікальне гінкго, родом із Китаю.

Трохи більше, ніж через 10 років після свого “народження”, Стрийський парк у Львові отримав перший пам’ятник і першу назву – все на честь польського повстанця Яна Кілінського. Пам’ятник стоїть досі, а от назва не прижилася.

Частину парку використовували для організації виставок та ярмарків (спершу “Крайова виставка”, а потім – “Східні торги”). Події стали настільки популярними, що до Стрийського парку почав курсувати електричний трамвай. Після Другої світової війни на частині маршруту трамваю була заснована Львівська дитяча залізниця.

У той же період Стрийський парк оздобили аркою у класичному стилі.

А далі в історії популярного парку Львова стався скейт-парк, реконструкції, фонтани і ще багато всього, про що читайте далі.

Масштаби парку

Стрийський парк у Львові займає близько 52 гектарів. На території понад 200 найменувань рослин та дерев, а також тут розміщені оранжерея, сад альпійських рослин, липові та платанові алеї.

Тут ростуть могутній червоний дуб, дивовижне тюльпанове дерево, у парку можна помилуватися  магноліями, японським бузком, сосною Веймутова і доволі рідкісним гінкго.

Одне з найпопулярніших місць Стрийського парку, яке стало його “візитною карткою” – ставок з лебедями. Птахи тішать львів’ян та гостей міста з кінця березня.

А ще тут розміщені корпуси Національного університету “Львівська політехніка”, головний корпус Української академії дизайну, будівля колишнього кінотеатру “Львів”, ресторани, Львівська торгово-промислова палата і навіть бібліотека (№18).

Пам’ятки і пам’ятники

Той факт, що Стрийський парк – чи не найулюбленіший для львів’ян, підтверджує кількість визначних місць на території. Ви здивуєтеся, будьте певні.

Зокрема, радимо відвідати:

• руїни замку в глибині Стрийського парку (що цікаво, вони декоративні і створені спеціально до “Крайової виставки”);
• барельєф над джерелом, де Котигорошко бореться зі змієм (був виготовлений львівськими студентами як подяка засновнику Арнольду Рьорінгу – людині, якій завдячують майже всі львівській парки);
• “лебедине” озеро – найпопулярніше місце парку, де можна погодувати птахів, помилуватися їхніми “танцями” на воді і зробити незабутні фото, які точно не оминуть увагою ваші підписники;
• скульптура русалки – робота відомого українського скульптора Ярослава Мотики. Знаходиться на території озера з лебедями;
• “Тарасова верба” – дерево, посаджене з малесенької гілки на честь 100 років після поховання Тараса Шевченка (до слова, гілку привезла делегація українських письменників з казахських земель);
• пам’ятник з написом “Львів – батьківщина українського футболу” (приблизно на цьому ж місці львівська команда “Сокіл” вперше перемогла польських футболістів);
• легендарний кінотеатр “Львів” (зараз будівля на реконструкції);
• фонтан “Івасик Телесик”;
• оранжерея з пальмами, фікусами та агавами, а також – питний фонтан;
• пам’ятник Янові Кілінському, у честь якого парк отримав свою першу назву (знаходиться збоку оранжереї);
• Кінотеатр “Львів” на території Стрийського парку (вже не діючий) побудували у 1960 році. Він вміщував 760 відвідувачів і першим широкоформатним кінотеатром України, де використовували стереозвук.

Львівська дитяча залізниця

У 1951 році Стрийський парк отримав нову атракцію – дитячу залізницю протяжністю 1,2 км (раніше 1,85 км) і двома (раніше трьома) станціями.

Поїзд “Вітерець” зазвичай розпочинає сезон у травні, а завершує наприкінці вересня.

Потяг курсує зі станцій Паркова (вул. Івана Франка, 156) та Сонячна (вул. Стрийська, 84). Відправляється щопівгодини. А от у випадку негоди – рейси скасовуються.

Працює залізниця переважно на вихідні й у святкові дні.

Детальніша інформація про те, як працює Львівська дитяча залізниця, можна отримати за телефоном: +38 (032) 276 44 20

Ресторани у парку

• Delice – ресторан з французькою кухнею і можливістю розмістити 70 осіб одночасно;
• Панорама-бар “Вежа” (знаходиться у будівлі водонапірної вежі, яка побудована ще у 1894 році). Тут пропонують авторську кухню, фірмові напої, лаунж, кальян-бар;
• Ресторан “Супутник” – реставрований заклад з круговою літньою терасою та смачною українською кухнею.

А як доїхати?

Дістатися Стрийського парку можна різними способами: з центрального входу, що на вулиці Парковій, з боку вулиці Стрийської, а також з  Івана Франка.

Маршрутні таксі: 26, 30, 53, 54, 4а.

Трамваї: 4, 5, 8.

Парк культури – парк сімейний

Це одна з найкращих ідей – на вихідні всією сім’єю відвідати Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. Події на різний смак, затишні алеї та галасливі атракціони – вам тут точно сподобається.

Парк загальною площею 26 га розміщений між вулицями Стрийською, Героїв Майдану, Вітовського та Зарицьких.

Для дозвілля поважних львів’ян

Такої слави набуло місце, де зараз парк, ще у середині 19 століття. Тут навіть були тенісні корти та ковзанка. Потім радянська влада заклала Парк культури – обов’язковий атрибут радянського соціалістичного міста. До слова, на частині території парку раніше було величезне сміттєзвалище. Концертний зал, Ленін і Сталін в граніті, ресторан та музей не збереглися. А от 800-метрова центральна алея і приміщення кінотеатру “Дружба” досі нагадують про радянське минуле Львова.

Пізніше на території Парку культури встановили атракціони і “кульбабові” фонтани на вході.

Атракціони для всієї сім’ї

У парку культури з квітня до жовтня діє 14 атракціонів для дітей, дорослих і навіть досить екстремальні.

У сезон атракціони відкриті щодня з 11:00 до 20:00.

Ціна квитка: від 20 до 150 гривень.

Для щастя наших дітей

Окрім атракціонів, на території Парку культури проводять свята та вечірки для дітей та дорослих. Також кілька років тому тут встановили дитячий майданчик зі спеціальною зоною для неповносправних діток. Це, до слова, перший інклюзивний майданчик на території нашого міста.

Місце зустрічі і подій

Саме у Парку культури найчастіше відбуваються події, які приваблюють щоразу більше львів’ян та гостей міста. До прикладу, популярний у всьому світі thashtag (флешмоб з прибирання), концерти на честь дня міста, фестивалі їжі та емоцій, традиційний Leopolis Grand Prix тощо.

Де поїсти?

На території парку розміщені кіоски з морозивом, кавою та іншими смаколиками на різний смак.

А ще гостей Центрального парку культури та відпочинку (як його називають після реконструкції) запрошують:

• Відпочинковий комплекс «Park. Art of Rest» (страви східної та європейської кухні, бізнес-ланчі, вишукані приміщення на 500 місць і чарівна атмосфера, затишна і для тихої зустрічі, і для веселої великої компанії). Години роботи: 12:00-04:00.
• Park-time Arka (кафе на свіжому повітрі зі смачними обідами й привітним персоналом). Години роботи: 10:00-22:00.
• Street Food Парк Бургер (смачна кава, бургери, слабоалкогольні напої, зручний літній майданчик. Чудово підходить для відпочинку з дітьми). Години роботи: 10:00-22:00.
• ParkCafe Тераса (затишна кав’ярня. За відгуками, тут найсмачніша кава у всьому парку). Години роботи: 12:00-21:00.
• Maffin (ідеально, щоб швидко недорого перекусити у перерві між веселими розвагами). Відкривається об 11:00.

Як доїхати?

Автобуси: 3А, 9, 18, 45

Маршрутки: 15, 21, 24, 41, 42, 43, 44, 48

Трамвай: 1, 2, 3, 4, 9

“Шевченківський гай” – парк, музей, історія

Бути у Львові і не відвідати “Шевченківський гай”? Це просто злочин проти власного естетичного задоволення. Тож обов’язково додайте цей парк-музей у свій туристичний віш-ліст. А що в ньому цікавого і чому він настільки унікальний – залюбки розповімо.

Кайзер… що? Кайзервальд

Музей “Шевченківський гай” знаходиться дуже близько до парку “Високий Замок”, на території, яку львів’яни називають Кайзервальдом (з німецької “цісарський ліс”, бо начебто сам Цісар Франц Йозеф Перший дуже вподобав ці землі). Це було ще в середині 19 століття. До того парк називали Алембеківщиною (на честь дуже заможної львівської родини, яка його утримувала).

Потім територія стала власністю німця Лонгшамп де Бер’є, тому й називалася Лоншанівка. “Язик можна зламати”, – подумали львів’яни і між собою називали “Шевченківським гаєм”. Але згодом, у 2016 році, трохи подумали і зареєстрували офіційну назву: “Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького”. Втім, якщо спитаєте дорогу у “Шевченківський гай” – вас спрямують куди потрібно (тобто у парк).

Народження музею

Поки парк переходив з рук в руки, про нього починали забувати. Аж до 1908 року, коли тут починали все оновлювати для створнення лунапарку. Відтак, протягом шести років ворота відчиняв найбільший на території України парк атракцій, кнайп і доволі таки вишуканих ресторанів.

Через кілька років, десь у 1920-х роках, у селі Кривка (Турківщина), побудували нову церкву і думали, що робити зі старою (яка була побудована ще у 1761 році). Завдяки наполегливості українських мистецтвознавців, небайдужих священиків та сприянню братів Андрея та Климентія Шептицьких (власне, звідки й назва) церкву розібрали, перевезли і зібрали у Львові. Це було у 1930 році, і саме ця подія стала початком великої справи.

А потім львів’янам було не до парків. Аж у 1971 році розпочав діяти Музей народної архітектури і побуту, який поступово почав розростатися у скансен (музей під відкритим небом) з найбільшою кількістю сакральних об’єктів у світі.

Щоб зрозуміти масштаби

36 гектарів (площа всього парку – 84 га), 120 пам’яток, 6 міні-сіл з архітектурною спадщиною Бойківщини, Закарпаття, Львівщини, Покуття, Гуцульщини, Лемківщини, Полісся та Волині. А ще – більше 20 тисяч експонатів вишивки, стародруків, рукописів, виробі зі шкіри, ікон, побутових приладь.

А ще –дуже майстерне відтворення атмосфери українського давнього побуту. Заходиш на подвір‘я, а там – віз, копичка сіна, лавка біля брами, скрипнули автентичні двері хати, до якої запрошує господиня. А в хаті… Акуратно застелено, прибрано, ікони з рушниками висять, на столі вишита скатертина, маленькі вікна, з яких ніби щойно виглядали господаря. І запах… Цей дивовижний запах історії чи, навіть, душі народу.

Найцікавіше

Всі зібрані для музею пам’ятки об’єднали у 54 садиби, які, у свою чергу, розділили на “села”:

• “Бойківщина” (тут зверніть увагу на унікальну садибу з хатою (1812) і стайнею (1903) з Турківського району. А також на безсумнівний шедевр – ту першу в музеї церкву з села Кривка (1763)
• “Лемківщина” (найвизначніший експонат – подвір’я зі села Забрідь (Закарпаття). Там, побачите, хата зі сінями, коморою, стодолою та клунею, а біля неї – дивом збережені господарські будівлі)
• “Гуцульщина” (тут центральний об’єкт – садиба зі села Криворівня Івано-Франківської області)
• “Буковина” (у цій частині обов’язково відвідайте церкву Святої Трійці – будете зачаровані її затишністю)
• “Львівщина” (тут розміщена каплиця з Бродівщини, яку відновили польські студенти у 2012 році)

Інші “села”, чомусь, менш популярні.

Атракції

На території музею постійно відбуваються майстер-класи. Наприклад, з бойківської випічки, ткацтва, можна попрактикуватися в кузні, дізнатися про давні методи виготовлення олії, поспостерігати за роботою пасічника та навіть показатися на конях. Окрім того, тут розміщений дитячий майданчик та зоокуток з традиційними для західного регіону свійськими тваринами.

Серед регулярних подій “Шевченківського гаю”:

• Різвяні святкування (8 січня)
• Великодні гаївки (у квітні)
• Фестиваль “Співоче поле” (4 травня)
• День матері (друга неділя травня)
• Фестиваль “Львів стародавній” (травень)
• “Зелені свята” (червень)
• “Свято хліба” (серпень)
• Фестиваль “Етновир” (серпень)
• “Свято меду” (вересень) та інші.

Вартість квитка

За звичайний квиток слід заплатити 40 грн, за пільговий – 20 грн. Ціна квитка, який включає послуги екскурсовода – 200 гривень, а якщо ще й іноземною мовою – 400 грн.

Втім, адміністрація музею попереджає, що у ті, дні, коли на території проводять святкування, фестивалі чи інші події – вартість квитка може змінюватися.

Право на безкоштовне відвідування мають військовослужбовці, учасники АТО, інваліди І та ІІ груп, діти дошкільного віку, діти-сироти та ті, що позбавлені батьківської опіки, а також працівники музейних установ та заповідників. Звісно, при наявності відповідного документа.

Яка адреса та як туди дістатися?

Музей “Шевченківський гай” знаходиться за адресою: вулиця Чернеча Гора, 1.

Дістатися туди можна трамваями № 2, 7, 10 або маршрутками: 5А, 18, 24, 36, 39, 47А, 50, 102, 110, 138, 147. Зупинка так і називається “Шевченківський гай”.

Після зупинки слід піднятися вгору по вулицях Круп’ярській та Чернеча гора.

Який він, ваш Львів?

Хочете відкриємо вам велику таємницю нашого міста? Скільки б путівників чи статей ви не прочитали, ви відкриєте для себе свій особливий Львів. З деталями, відомими тільки вам. З історією, яка особисто вас вразила у саме серце. Навіть якщо йдеться про львівські парки. Чи то Високий Замок, Стрийський парк чи Шевченківський гай – місця, про які, здавалося б, відомо вже все можливе – ви обов’язково відкриєте щось нове. Для себе, а, можливо, й для світу. То ж який він, ваш Львів?