Адреса: Городоцька 36
Театр Лесі Українки – неймовірне місце. Тут ставлять шедеври світової та української класики, постійно йдуть в ногу з новинками, часто шокують глядачів… Проте тут ніколи не буває «нудно» і «як всюди». Крім внутрішнього наповнення театру, цікавою є ще й історія самої будівлі. Саме тому, ми рекомендуємо кожному, хто приїздить погуляти по Львову, якщо не відвідати виставу, то принаймні подивитись на це величне місце.
Біля цього місця також знаходяться:
Перше, з чого варто почати, це те, що сьогоднішній театр ім. Лесі Українки протягом століття разів 10 змінив назву. Він був і Всеукраїнським Театром Червоної Армії, і Театром Сталінградського фронту, і Муніципальним театром… І щоразу змінювався репертуар!
Будівля театру знаходиться одразу за храмом Святої Анни. Початково тут планувався «Католицький дім» – такий собі центр пропаганди католицької віри, а також клуб та театр. Пізніше, за часів панування поляків, тут мав місце Малий театр комедії. Ззовні будівля чимось схожа на замок, залишений тут ще з Середньовіччя – високе горище, елементи романської та готичної архітектури, скульптури Богородиці і Святого Йосифа, що прикрашають фасад. Скульптури до речі належать руці Антонія Попеля, який створив також пам’ятник А. Міцкевичу на Проспекті.
На фото зображений той самий «Католицький дім» у об’єктиві Марека Мюнца у 1915 році.
Звели будівлю на початку 19 століття. Проектом займались А. Опольський та З. Кендзєрський, сама територія належала церкві Святої Анни. І хоч початково і планувався «Католицький дім», проте за 3 роки після відкриття тут зробити кінотеатр, потім він став прихистком різноманітних театральних об’єднань, а повноцінним театром став у 1931 році. У Києві тоді створили Всеукраїнський театр Червоної армії.
Протягом наступних 25 років все постійно змінювалось – під час війни театральна трупа львівського театру виступала на фронті, потім всіх евакуювали до Чити, а в 1944 – до Одеси. У 1955 році до Львову переводять одеську трупу Російського драматичного театру.
З тих пір театр і залишається театром. За весь час своєї діяльності театр Лесі був домом та сценою для безлічі відомих та талановитих людей. Останні два десятиліття були для театру нелегкими – проте право на існування відстояли і у 2011 році театр прийняв свою сьогоднішню назву.
Колектив театру є активним учасником безлічі фестивалів як в Україні, так і закордоном, а Всеукраїнський фестиваль, названий відомою цитатою Лесі Українки «Ні, я жива, я буду жити» – дітище театру Лесі.
Афіша театру вкрай різноманітна, часто додаються нові вистави. Тут кожен зможе прийти на виставу до душі – як на головній, так і на камерній сцені.
Приїжджаючи у Львів, обов’язково треба спланувати свій час, щоб встигнути переглянути всі визначні пам’ятки, відвідати галереї та виставки, а може й ввечері сходити на виставу! Чому б не відвідати саме театр Лесі?
Бронюйте житло завчасно, щоб отримати номер в хорошому готелі за доступну ціну! Найкращий варіант – готелі поряд з театром драми імені Лесі Українки у Львові, адже це зовсім в центрі. Лояльна ціна та чудовий сервіс – ось що пропонує готель в центрі Львова «Едем». Сніданки входять у вартість. Запрошуємо зупинитись у нас!